1. Орфоепічний словник української мови

християнський

христия́нський

[хриестиейан'с'кией]

м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. християнський — христия́нський прикметник Орфографічний словник української мови
  2. християнський — ХРИСТИЯ́НСЬКИЙ, а, е. 1. Стос. до християнства. Мабуть, ти давно в землях християнських не бував (Т. Шевченко); Неспокійну ніч перебуло містечко перед християнським святом (М. Словник української мови у 20 томах
  3. християнський — -а, -е. 1》 Стос. до християнства. || Який належить до християнства. || Який проповідує християнство. 2》 Який стосується християнина, належний йому. || Власт. християнинові, гідний християнина. || Який здійснюється згідно з обрядами християнства. || заст. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. християнський — Христия́нський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. християнський — ХРИСТИЯ́НСЬКИЙ, а, е. 1. Стос. до християнства. Мабуть, ти давно в землях християнських не бував (Шевч., VI, 1957, 189); Неспокійну ніч перебуло містечко перед християнським святом (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  6. християнський — Християнський, -а, -е Христіанскій. Рудч. Ск. І. 4. На своє лице християнське хрест собі положила. Чуб. Словник української мови Грінченка