шелеснути

Значення в інших словниках

1. шелеснути — див. вдарити; падати Словник синонімів Вусика
2. шелеснути — ШЕЛЕ́СНУТИ, ну, неш, док. 1. Однокр. до шелесті́ти. Очерет гнучкий шелеснув Геть понад водою (Б. Грінченко); Шелесне бур'ян за коморою – легенько тьохне в грудях (С. Васильченко); Тиша, тиша довкола – повна, урочиста. Не шелесне ліс (О. Гончар); Тиша. Словник української мови у 20 томах
3. шелеснути — шеле́снути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
4. шелеснути — -ну, -неш, док. 1》 Однокр. до шелестіти. || безос., у сполуч. зі сл. ні, ані. Про абсолютну тишу. 2》 розм. Упасти, перев. з глухим звуком, шумом. || Кинутися куди-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. шелеснути — ШЕЛЕСТІ́ТИ (видавати, утворювати, викликати шелест), ШАРУДІ́ТИ, ШУ́РХАТИ, ШУРХОТА́ТИ (ШУРХОТІ́ТИ), ШЕ́МРАТИ (ШЕ́МРІТИ рідше), ШЕ́РХАТИ розм., ШЕРХОТА́ТИ (ШЕРХОТІ́ТИ) розм., ШЕРЕХТІ́ТИ розм., ШАМОТІ́ТИ розм., ШУШУ́КАТИ розм., ШУШУ́КАТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
6. шелеснути — Шелесну́ти, -ле́сну, -ле́снеш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. шелеснути — ШЕЛЕ́СНУТИ, ну, неш, док. 1. Однокр. до шелесті́ти. Очерет гнучкий шелеснув Геть понад водою (Гр., І, 1963, 29); Шелесне бур’ян за коморою — легенько тьохне в грудях (Вас., Вибр., 1954, 34); Тиша, тиша довкола — повна, урочиста. Словник української мови в 11 томах
8. шелеснути — Шелеснути, -сну, -неш гл. 1) Однокр. отъ шелестіти. Зашелестѣть. Водою іде — не хлюпне; очеретом — не шелесне. Ном. № 24, стр. 291. 2) Плеснуть, упасть въ воду съ шумомъ. Треті півні кукуріку — шелеснули в воду. Шевч. 30. Словник української мови Грінченка