Куль
Куль
іменник чоловічого роду
населений пункт в Україні
∗∗∗
куль
іменник чоловічого роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- куль — див. жмут Словник синонімів Вусика
- куль — -я, ч. Обмолочений та обтрушений від уламків сніп жита або пшениці, що використовується для покрівлі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- куль — Лантух, міх, мішок, мішечок, клунок, клуночок, торба, торбина, торбиночка, торбинка Словник чужослів Павло Штепа
- куль — КУЛЬ, я́, ч. Матеріал для покрівлі, зробл. з обмолоченого і обтрушеного від потерті снопа жита або пшениці. По всій улиці коло кожного двора лежали купи соломи та стриміли кулі (І. Нечуй-Левицький); Йому треба .. Словник української мови у 20 томах
- куль — СНІП (зв'язаний оберемок зрізаних стебел хлібних злаків та інших культур); КУЛЬ (обмолочений і обтрушений від уламків); ГО́РСТКА (невеликий сніп — переважно конопель). Словник синонімів української мови
- куль — КУЛЬ, я́, ч. Обмолочений і обтрушений від уламків сніп жита або пшениці, що використовується для покрівлі. По всій улиці коло кожного двора лежали купи соломи та стриміли кулі (Н.-Лев., 111,1956,81); — Збудували ми хліва.. Словник української мови в 11 томах
- куль — Куль, -ля́ м. 1) Вымолоченный снопъ. Дав йому він в'язочку сіна і куль соломи і міх полови. Ном. Употребл. для солом, кровель. Купила дві копи кулів. Батько, де текло, кришу поладив. Г. Барв. 249. 2) Связка камышу. Словник української мови Грінченка