куль
КУЛЬ, я́, ч. Обмолочений і обтрушений від уламків сніп жита або пшениці, що використовується для покрівлі.
По всій улиці коло кожного двора лежали купи соломи та стриміли кулі (Н.-Лев., 111,1956,81);
— Збудували ми хліва.., своїх кулів натрусили, сніпків з них накрутили іними вшили (Кучер, Прощай.., 1957, 193);
Йому треба.. збити на кулі сорок кіп пшениці,— він помолотив би й машиною — діло невелике,— але йому до зарізу треба кулів: клуні й нові хати синам укривати (Кос., Новели, 1962, 167);
*У порівн. Він зразу заплющив очі — і, як куль соломи, упав знову на ліжко… (Мирний, І, 1954, 360).
Куль около́ту — сніп жита або пшениці, обмолочений нерозв’язаним.
Під вікном блиснув сніп вогню, і зразу ж за цим у хату влетіло водночас чотири кулі околоту (Епік, Тв., 1958, 296).
Значення в інших словниках
- Куль — Куль іменник чоловічого роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
- куль — див. жмут Словник синонімів Вусика
- куль — -я, ч. Обмолочений та обтрушений від уламків сніп жита або пшениці, що використовується для покрівлі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- куль — Лантух, міх, мішок, мішечок, клунок, клуночок, торба, торбина, торбиночка, торбинка Словник чужослів Павло Штепа
- куль — КУЛЬ, я́, ч. Матеріал для покрівлі, зробл. з обмолоченого і обтрушеного від потерті снопа жита або пшениці. По всій улиці коло кожного двора лежали купи соломи та стриміли кулі (І. Нечуй-Левицький); Йому треба .. Словник української мови у 20 томах
- куль — СНІП (зв'язаний оберемок зрізаних стебел хлібних злаків та інших культур); КУЛЬ (обмолочений і обтрушений від уламків); ГО́РСТКА (невеликий сніп — переважно конопель). Словник синонімів української мови
- куль — Куль, -ля́ м. 1) Вымолоченный снопъ. Дав йому він в'язочку сіна і куль соломи і міх полови. Ном. Употребл. для солом, кровель. Купила дві копи кулів. Батько, де текло, кришу поладив. Г. Барв. 249. 2) Связка камышу. Словник української мови Грінченка