1. Орфографічний словник української мови

Кульбаба

Кульба́ба

прізвище

∗∗∗

кульба́ба

іменник жіночого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кульбаба — -и, ж. Трав'яниста рослина родини складноцвітих, стебло якої виділяє молочний сік, а пухнасте насіння розноситься вітром. || Квітка цієї рослини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. кульбаба — КУЛЬБА́БА, и, ж. Трав'яниста рослина родини складноцвітих із жовтими квітками і стеблом, з якого виділяється молочний сік, а пухнасте насіння розноситься вітром. Словник української мови у 20 томах
  3. кульбаба — Рослина родини складноцвітих, поширена на всій земній кулі; листки утворюють розетку, квітки жовті, зібрані в кошичок; бур'ян (луки, сади, газони) і лікарська рослина; в Україні 12 видів, найпоширеніша к. лікарська; деякі види каучуконосні (кок-сагиз, крим-сагиз). Універсальний словник-енциклопедія
  4. кульбаба — Ку́льба́ба, -би, -бі Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. кульбаба — КУЛЬБА́БА, и, ж. Трав’яниста рослина родини складноцвітих, стебло якої виділяє молочний сік, а пухнасте насіння розноситься вітром. Зелений острів заквітчався рясними жовтими квітками кульбаби, неначе хто посіяв по траві зорі (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  6. кульбаба — Кульба́ба, -би ж. раст. Одуванчикъ, Taraxacum Dens Leonis Desf. Анн. 349. Словник української мови Грінченка