Мирон

Значення в інших словниках

1. мирон — Говорив Мирон рябої кобили сон. Говорив небилиці. Приповідки або українсько-народня філософія
2. Мирон — V ст. до н.е., грец. скульптор, майстер бронзового литва; ініціатор зображення людської постаті у кульмінаційній фазі руху; відзначився скульптурами атлетів-переможців під час змагань (Дискобол) і реалістичними зображеннями тварин (Ялівка); творчість М. відома переважно з копій. Універсальний словник-енциклопедія
3. Мирон — Миро́н, -на, Миро́нович, -ча. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)