мирон
Говорив Мирон рябої кобили сон.
Говорив небилиці.
Джерело:
Приповідки або українсько-народня філософія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Мирон — Миро́н іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- Мирон — V ст. до н.е., грец. скульптор, майстер бронзового литва; ініціатор зображення людської постаті у кульмінаційній фазі руху; відзначився скульптурами атлетів-переможців під час змагань (Дискобол) і реалістичними зображеннями тварин (Ялівка); творчість М. відома переважно з копій. Універсальний словник-енциклопедія
- Мирон — Миро́н, -на, Миро́нович, -ча. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)