1. Універсальний словник-енциклопедія

Мирон

V ст. до н.е., грец. скульптор, майстер бронзового литва; ініціатор зображення людської постаті у кульмінаційній фазі руху; відзначився скульптурами атлетів-переможців під час змагань (Дискобол) і реалістичними зображеннями тварин (Ялівка); творчість М. відома переважно з копій.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Мирон — Миро́н іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. мирон — Говорив Мирон рябої кобили сон. Говорив небилиці. Приповідки або українсько-народня філософія
  3. Мирон — Миро́н, -на, Миро́нович, -ча. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)