абсолютивний

абсолюти́вний

прикметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. абсолютивний — АБСОЛЮТИ́ВНИЙ, а, е, лінгв. Самодостатній, який не потребує поширення і уточнення іншими словами. Специфічною рисою головної частини складнопідрядного речення є її відносна самостійність, інформаційна достатність, опорні слова в ній є автосемантичними... Словник української мови у 20 томах