абсолютизація

абсолютиза́ція

іменник жіночого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. абсолютизація — -ї, ж. Визнання чого-небудь безвідносно, винятково значимим, самодостатнім, зведення чого-небудь в абсолют; доведення до абсолюту. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. абсолютизація — АБСОЛЮТИЗА́ЦІЯ, ї, ж. Доведення до абсолюту. Характерним для сучасного "лівого" опортунізму в комуністичному русі є, абсолютизація збройного шляху боротьби і підштовхування мас на авантюристичні дії (Ком. Укр. Словник української мови в 11 томах
  3. абсолютизація — АБСОЛЮТИЗА́ЦІЯ, ї, ж. Доведення до абсолюту (у 3 знач.). У творі домінує характерна для натуралізму абсолютизація факту, настанова на ілюзію правдоподібності (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах