1. Орфографічний словник української мови

балкончик

балко́нчик

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. балкончик — -а, ч. Зменш. до балкон 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. балкончик — БАЛКО́НЧИК, а, ч. Зменш. до балко́н 1. І море було майже поряд! З балкончика його було видно (О. Іваненко); Вона [дорога] вела до химерного двоповерхового будинку з гострими шпилями і різьбленими балкончиками (В. Козаченко). Словник української мови у 20 томах
  3. балкончик — БАЛКО́НЧИК, а, ч. Зменш. до балко́н 1. Вона [дорога] вела до химерного двоповерхового будинку з гострими шпилями і різьбленими балкончиками (Коз., Сальвія, 1959, 16). Словник української мови в 11 томах