балкончик

балко́нчик

-а, ч.

Зменш. до балкон 1).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. балкончик — балко́нчик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. балкончик — БАЛКО́НЧИК, а, ч. Зменш. до балко́н 1. І море було майже поряд! З балкончика його було видно (О. Іваненко); Вона [дорога] вела до химерного двоповерхового будинку з гострими шпилями і різьбленими балкончиками (В. Козаченко). Словник української мови у 20 томах
  3. балкончик — БАЛКО́НЧИК, а, ч. Зменш. до балко́н 1. Вона [дорога] вела до химерного двоповерхового будинку з гострими шпилями і різьбленими балкончиками (Коз., Сальвія, 1959, 16). Словник української мови в 11 томах