1. Словник української мови в 11 томах

балкончик

БАЛКО́НЧИК, а, ч. Зменш. до балко́н 1.

Вона [дорога] вела до химерного двоповерхового будинку з гострими шпилями і різьбленими балкончиками (Коз., Сальвія, 1959, 16).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. балкончик — балко́нчик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. балкончик — -а, ч. Зменш. до балкон 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. балкончик — БАЛКО́НЧИК, а, ч. Зменш. до балко́н 1. І море було майже поряд! З балкончика його було видно (О. Іваненко); Вона [дорога] вела до химерного двоповерхового будинку з гострими шпилями і різьбленими балкончиками (В. Козаченко). Словник української мови у 20 томах