1. Орфографічний словник української мови

буруватий

бурува́тий

прикметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. буруватий — -а, -е. Злегка, трохи бурий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. буруватий — БУРУВА́ТИЙ, а, е. Злегка, трохи бурий. Помідори збирають, коли плід має бурувате або жовтувате забарвлення (з наук. літ.); Бурувате або зелено-буре забарвлення добре приховує ящірку серед каміння і трави (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. буруватий — БУРУВА́ТИЙ, а, е. Злегка, трохи бурий. Помідори збирають.., коли плід має бурувате або жовтувате забарвлення (Овоч. закр. і відкр. грунту, 1957, 178). Словник української мови в 11 томах