буруватий
бурува́тий
-а, -е.
Злегка, трохи бурий.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- буруватий — бурува́тий прикметник Орфографічний словник української мови
- буруватий — БУРУВА́ТИЙ, а, е. Злегка, трохи бурий. Помідори збирають, коли плід має бурувате або жовтувате забарвлення (з наук. літ.); Бурувате або зелено-буре забарвлення добре приховує ящірку серед каміння і трави (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
- буруватий — БУРУВА́ТИЙ, а, е. Злегка, трохи бурий. Помідори збирають.., коли плід має бурувате або жовтувате забарвлення (Овоч. закр. і відкр. грунту, 1957, 178). Словник української мови в 11 томах