буруватий
БУРУВА́ТИЙ, а, е.
Злегка, трохи бурий.
Помідори збирають, коли плід має бурувате або жовтувате забарвлення (з наук. літ.);
Бурувате або зелено-буре забарвлення добре приховує ящірку серед каміння і трави (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- буруватий — бурува́тий прикметник Орфографічний словник української мови
- буруватий — -а, -е. Злегка, трохи бурий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- буруватий — БУРУВА́ТИЙ, а, е. Злегка, трохи бурий. Помідори збирають.., коли плід має бурувате або жовтувате забарвлення (Овоч. закр. і відкр. грунту, 1957, 178). Словник української мови в 11 томах