ватага

Значення в інших словниках

1. ватага — -и, ж. 1》 Велика група людей; юрба, товариство. 2》 Організована збройна група. || заст. Стрій козачих загонів у поході. 3》 заст. Артіль рибалок. || Група людей, які разом наймалися на сезонні роботи. 4》 Отара овець або стадо дрібної худоби; зграя звірів. Великий тлумачний словник сучасної мови
2. ватага — ВАТА́ГА, и, ж. 1. Велика група людей; юрба, товариство. Лаврін знав парубоцький звичай і повів усю парубочу ватагу в шинок (І. Нечуй-Левицький); Під дверима регіт, галас, і в хату разом з холодом суне ватага хлопців (С. Словник української мови у 20 томах
3. ватага — I артіль, аула (шумливий натовп), блетениця, братія, брашка, валка, ватажка, велелюддя, вервечка, галайстра, герелиця (діал.), герилиця, глота (діал. Словник синонімів Вусика
4. ватага — ГРУ́ПА (кілька осіб, що зібралися разом), ГУРТ, КУ́ПА, ГРОМА́ДКА розм., ГУ́РМА́ діал.; ВАТА́ГА, ГРОМА́ДА розм. (кого, яка — велика кількість осіб). До вогнища підійшла група людей (М. Трублаїні); Коло водовоза збився чималий гурт цікавих (О. Словник синонімів української мови
5. ватага — ВАТА́ГА, и, ж. 1. Велика група людей; юрба, товариство. Лаврін знав парубоцький звичай і повів усю парубочу ватагу в шинок (Н.-Лев., ІІ, 1956, 313); Під дверима регіт, галас, і в хату разом з холодом суне ватага хлопців (Вас. Словник української мови в 11 томах
6. ватага — Ватага, -ги ж. 1) Ватага, отрядъ, толпа; шайка. Простяглася по діброві по над Дніпром козацька ватага. Шевч. 170. І наплодилось у тім болоті чортяк до врага, — не багацько їх — ціла ватага. Рудч. Ск. І. 63. Яка ж ватага розбішак! Котл. Кн. Словник української мови Грінченка