ватага
вата́га
-и, ж.
1》 Велика група людей; юрба, товариство.
2》 Організована збройна група.
|| заст. Стрій козачих загонів у поході.
3》 заст. Артіль рибалок.
|| Група людей, які разом наймалися на сезонні роботи.
4》 Отара овець або стадо дрібної худоби; зграя звірів.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ватага — вата́га іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- ватага — ВАТА́ГА, и, ж. 1. Велика група людей; юрба, товариство. Лаврін знав парубоцький звичай і повів усю парубочу ватагу в шинок (І. Нечуй-Левицький); Під дверима регіт, галас, і в хату разом з холодом суне ватага хлопців (С. Словник української мови у 20 томах
- ватага — I артіль, аула (шумливий натовп), блетениця, братія, брашка, валка, ватажка, велелюддя, вервечка, галайстра, герелиця (діал.), герилиця, глота (діал. Словник синонімів Вусика
- ватага — ГРУ́ПА (кілька осіб, що зібралися разом), ГУРТ, КУ́ПА, ГРОМА́ДКА розм., ГУ́РМА́ діал.; ВАТА́ГА, ГРОМА́ДА розм. (кого, яка — велика кількість осіб). До вогнища підійшла група людей (М. Трублаїні); Коло водовоза збився чималий гурт цікавих (О. Словник синонімів української мови
- ватага — ВАТА́ГА, и, ж. 1. Велика група людей; юрба, товариство. Лаврін знав парубоцький звичай і повів усю парубочу ватагу в шинок (Н.-Лев., ІІ, 1956, 313); Під дверима регіт, галас, і в хату разом з холодом суне ватага хлопців (Вас. Словник української мови в 11 томах
- ватага — Ватага, -ги ж. 1) Ватага, отрядъ, толпа; шайка. Простяглася по діброві по над Дніпром козацька ватага. Шевч. 170. І наплодилось у тім болоті чортяк до врага, — не багацько їх — ціла ватага. Рудч. Ск. І. 63. Яка ж ватага розбішак! Котл. Кн. Словник української мови Грінченка