вербований

вербо́ваний

дієприкметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вербований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вербувати. || у знач. ім. вербований, -ного, ч.Людина, яка завербувалася на роботу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вербований — ВЕРБО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до вербува́ти. Вже тоді, як скрізь по більшій часті європейських земель, військо було вже не земське, а королівське, вербоване (М. Словник української мови у 20 томах
  3. вербований — ВЕРБО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до вербува́ти; // у знач. ім. вербо́ваний, ного, ч. Людина, яка завербувалася на роботу. Вербованих приїхало значно більше, ніж ми розраховували (Руд., Вітер.., 1958, 178). Словник української мови в 11 томах