1. Словник української мови в 11 томах

вербований

ВЕРБО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до вербува́ти;

// у знач. ім. вербо́ваний, ного, ч. Людина, яка завербувалася на роботу.

Вербованих приїхало значно більше, ніж ми розраховували (Руд., Вітер.., 1958, 178).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вербований — вербо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. вербований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вербувати. || у знач. ім. вербований, -ного, ч.Людина, яка завербувалася на роботу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вербований — ВЕРБО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до вербува́ти. Вже тоді, як скрізь по більшій часті європейських земель, військо було вже не земське, а королівське, вербоване (М. Словник української мови у 20 томах