вербований
вербо́ваний
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до вербувати.
|| у знач. ім. вербований, -ного, ч.Людина, яка завербувалася на роботу.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вербований — вербо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- вербований — ВЕРБО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до вербува́ти. Вже тоді, як скрізь по більшій часті європейських земель, військо було вже не земське, а королівське, вербоване (М. Словник української мови у 20 томах
- вербований — ВЕРБО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до вербува́ти; // у знач. ім. вербо́ваний, ного, ч. Людина, яка завербувалася на роботу. Вербованих приїхало значно більше, ніж ми розраховували (Руд., Вітер.., 1958, 178). Словник української мови в 11 томах