вибродити
ви́бродити 1
дієслово доконаного виду
обійти все
розм.
ви́бродити 2
дієслово доконаного виду
добродити
вибро́дити
дієслово недоконаного виду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вибродити — -джу, -диш і рідко виброджувати, -ую, -уєш, недок., вибрести, -еду, -едеш, док. Бредучи, виходити звідкись (із води, високої трав'янистої рослинності і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- вибродити — ВИ́БРОДИТИ¹, джу, диш, док., що, розм. Обходи́ти все в якій-небудь місцевості. Коли твій перстень, так візьми, бо я все море вибродив, його шукаючи (з казки); // Проходи́ти, перебути десь певний час. Вік вибродив дід по заробітках, усього надивився (К. Словник української мови у 20 томах
- вибродити — ВИ́БРОДИТИ¹, джу, диш, док., перех., розм. Обходи́ти все, побувати всюди в якому-небудь місці, в якійсь місцевості і т. ін. Коли твій перстень, так візьми, бо я все море вибродив, його шукаючи (Укр.. казки, легенди.., 1957, 153); // неперех. Словник української мови в 11 томах
- вибродити — Ви́бродити, -джу, -диш гл. Исходить, бродя. Все море вибродив. ЗОЮР. ІІ. 69. Словник української мови Грінченка