вибродити

ви́бродити

-джу, -диш і рідко виброджувати, -ую, -уєш, недок., вибрести, -еду, -едеш, док.

Бредучи, виходити звідкись (із води, високої трав'янистої рослинності і т. ін.).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вибродити — ви́бродити 1 дієслово доконаного виду обійти все розм. ви́бродити 2 дієслово доконаного виду добродити вибро́дити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вибродити — ВИ́БРОДИТИ¹, джу, диш, док., що, розм. Обходи́ти все в якій-небудь місцевості. Коли твій перстень, так візьми, бо я все море вибродив, його шукаючи (з казки); // Проходи́ти, перебути десь певний час. Вік вибродив дід по заробітках, усього надивився (К. Словник української мови у 20 томах
  3. вибродити — ВИ́БРОДИТИ¹, джу, диш, док., перех., розм. Обходи́ти все, побувати всюди в якому-небудь місці, в якійсь місцевості і т. ін. Коли твій перстень, так візьми, бо я все море вибродив, його шукаючи (Укр.. казки, легенди.., 1957, 153); // неперех. Словник української мови в 11 томах
  4. вибродити — Ви́бродити, -джу, -диш гл. Исходить, бродя. Все море вибродив. ЗОЮР. ІІ. 69. Словник української мови Грінченка