1. Орфографічний словник української мови

вимощений

ви́мощений

дієприкметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вимощений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вимостити. || вимощено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вимощений — ВИ́МОЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́мостити. Вулиця, вимощена камінням, повилася вгору (І. Нечуй-Левицький); Довгий час треба було йти вимощеним стовповим шляхом (Л. Словник української мови у 20 томах
  3. вимощений — Ви́мощений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. вимощений — ВИ́МОЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́мостити. Вулиця, вимощена камінням, повилася вгору (Н.-Лев., II, 1956, 390); Ми розмістилися на возі, добре вимощеному свіжою травою (Шиян, Партиз. Словник української мови в 11 томах