1. Великий тлумачний словник сучасної мови

вимощений

ви́мощений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до вимостити.

|| вимощено, безос. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вимощений — ви́мощений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. вимощений — ВИ́МОЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́мостити. Вулиця, вимощена камінням, повилася вгору (І. Нечуй-Левицький); Довгий час треба було йти вимощеним стовповим шляхом (Л. Словник української мови у 20 томах
  3. вимощений — Ви́мощений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. вимощений — ВИ́МОЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́мостити. Вулиця, вимощена камінням, повилася вгору (Н.-Лев., II, 1956, 390); Ми розмістилися на возі, добре вимощеному свіжою травою (Шиян, Партиз. Словник української мови в 11 томах