винищений

ви́нищений

дієприкметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. винищений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до винищити. || винищено, безос. присудк. сл. 2》 прикм., рідко. Жалюгідний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. винищений — ВИ́НИЩЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до ви́нищити. Звідти ж [з Америки] завезли в Асканію останніх на землі велетнів-бізонів, майже цілком винищених за півстоліття на американському континенті (О. Словник української мови у 20 томах
  3. винищений — Ви́нищений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. винищений — ВИ́НИЩЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́нищити. Звідти ж [з Америки] завезли в Асканію останніх на землі велетнів-бізонів, майже цілком винищених за півстоліття на американському континенті (Гончар, Таврія.., 1957, 142). 2. прикм., рідко. Словник української мови в 11 томах