випирання

випира́ння

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. випирання — -я, с. 1》 Дія за знач. випирати. 2》 с. г. Оголення вузла кущіння разом із корінням в озимих злаків під час танення снігу, що спричиняється до загибелі рослин. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. випирання — ВИПИРА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. випира́ти і стан за знач. випира́тися. Зовнішніми ознаками сколіозу є нерівне положення плечей, випирання кута однієї лопатки, асиметрія талії (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. випирання — ВИПИРА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. випира́ти. 2. с. г. Оголення вузла кущіння разом з корінням в озимих злаків при таненні снігу, що спричиняється до загибелі рослин. Словник української мови в 11 томах