1. Великий тлумачний словник сучасної мови

випирання

випира́ння

-я, с.

1》 Дія за знач. випирати.

2》 с. г. Оголення вузла кущіння разом із корінням в озимих злаків під час танення снігу, що спричиняється до загибелі рослин.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. випирання — випира́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. випирання — ВИПИРА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. випира́ти і стан за знач. випира́тися. Зовнішніми ознаками сколіозу є нерівне положення плечей, випирання кута однієї лопатки, асиметрія талії (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. випирання — ВИПИРА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. випира́ти. 2. с. г. Оголення вузла кущіння разом з корінням в озимих злаків при таненні снігу, що спричиняється до загибелі рослин. Словник української мови в 11 томах