1. Орфографічний словник української мови

вира

ви́ра

іменник жіночого роду

штраф за вбивство

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вира — -и, ж., іст. У Київській Русі – штраф за вбивство вільної людини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вира — ВИ́РА, и, ж., іст. У Київській Русі – штраф за вбивство вільної людини. [Ярослав:] То розв'яжіть його І хай заплатить вісімдесят гривен [гривень] – Подвійну виру (І. Словник української мови у 20 томах
  3. вира — ВИ́РА, и, ж., іст. У Київській Русі — штраф за вбивство вільної людини. [Ярослав:] То розв’яжіть його І хай заплатить вісімдесят гривен — Подвійну виру (Коч., III, 1956, 45). Словник української мови в 11 томах