вира
ви́ра
-и, ж., іст.
У Київській Русі – штраф за вбивство вільної людини.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вира — ви́ра іменник жіночого роду штраф за вбивство Орфографічний словник української мови
- вира — ВИ́РА, и, ж., іст. У Київській Русі – штраф за вбивство вільної людини. [Ярослав:] То розв'яжіть його І хай заплатить вісімдесят гривен [гривень] – Подвійну виру (І. Словник української мови у 20 томах
- вира — ВИ́РА, и, ж., іст. У Київській Русі — штраф за вбивство вільної людини. [Ярослав:] То розв’яжіть його І хай заплатить вісімдесят гривен — Подвійну виру (Коч., III, 1956, 45). Словник української мови в 11 томах