вириватися

вирива́тися 1

дієслово недоконаного виду

відокремлюватися

вирива́тися 2

дієслово недоконаного виду

відкопуватися

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вириватися — I -аюся, -аєшся, недок., вирватися, -вуся, -вешся, док. 1》 Відокремлюватися, відділятися від чого-небудь. || Випадати, вислизати з чого-небудь, звідкись. 2》 Із силою звільнятися (від кого-, чого-небудь). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вириватися — Видиратися, видертися, повидиратися, вимикатися, вимкнутися, повимикатися, висмикуватися, висмикнутися, повисмикуватися, вихоплюватися, вихопитися, повихоплюватися Словник чужослів Павло Штепа
  3. вириватися — ВИРИВА́ТИСЯ¹, а́юся, а́єшся, недок., ВИ́РВАТИСЯ, вуся, вешся, док. 1. Відокремлюватися, відділятися від чого-небудь. Двері тріщали, але кільця не виривалися (Б. Словник української мови у 20 томах
  4. вириватися — ви́йти (ви́битися, ви́рватися і т. ін.) / вихо́дити (вибива́тися, вирива́тися і т. ін.) в лю́ди. Домогтися певного становища в суспільстві. Що буде, те й буде. Будеш знов чумакувати, Поки вийдем в люди (Т. Фразеологічний словник української мови
  5. вириватися — ВИБИРА́ТИСЯ (з труднощами, переборюючи перешкоди, виходити чи виїжджати з тісного, небезпечного або незручного місця), ВИБИВА́ТИСЯ, ВИДОБУВА́ТИСЯ, ВИЛА́ЗИТИ, ВИКРАДА́ТИСЯ, ВИЛІЗА́ТИ, ДІСТАВА́ТИСЯ рідше; ВИРИВА́ТИСЯ (перев. Словник синонімів української мови
  6. вириватися — ВИРИВА́ТИСЯ¹, а́юся, а́єшся, недок., ВИ́РВАТИСЯ, вуся, вешся, док. 1. Відокремлюватися, відділятися від чого-небудь; // Випадати, вислизати з чого-небудь, звідкись. Як вирветься сокира з рук — Пішла по лісу косовиця (Шевч., II, 1953, 59). Словник української мови в 11 томах