виритий

ви́ритий

дієприкметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виритий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вирити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. виритий — ВИ́РИТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́рити. Тисячi рук риють глибокий рiв, з виритої землi росте високий вал (Б. Лепкий); Вузенька стежка звертає вліво, на кладку через глибокий рівчак, виритий весняними водами (О. Словник української мови у 20 томах
  3. виритий — ВИ́РИТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́рити. Вузенька стежка звертає вліво, на кладку через глибокий рівчак, виритий весняними водами (Гур., Осок. друзі, 1946, 31). Словник української мови в 11 томах