виродження

ви́родження

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виродження — -я, с. Стан за знач. вироджуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. виродження — ВИ́РОДЖЕННЯ, я, с. Стан за знач. ви́родитися. Причина виродження давніх дворянських родів полягає у генетично споріднених шлюбах (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. виродження — див. дегенерація Універсальний словник-енциклопедія
  4. виродження — ВИ́РОДЖЕННЯ (зниження життєвості в кожного наступного покоління організмів порівняно з попереднім), ДЕГЕНЕРА́ЦІЯ. Висока температура ґрунту є причиною виродження ґрунту (з науково-популярної літератури); Вона б не була поганою... Словник синонімів української мови
  5. виродження — ВИ́РОДЖЕННЯ, я, с. Стан за знач. виро́джуватися. Ідейне виродження мистецтва імперіалістичної буржуазії, деструкція його форми є безпосереднім наслідком і виразом прогресуючого загнивання культури капіталізму (Ком. Укр. Словник української мови в 11 томах