виродження
ВИ́РОДЖЕННЯ, я, с. Стан за знач. виро́джуватися.
Ідейне виродження мистецтва імперіалістичної буржуазії, деструкція його форми є безпосереднім наслідком і виразом прогресуючого загнивання культури капіталізму (Ком. Укр., 5, 1960, 64);
Тополя пірамідальна розмножується у нас весь час вегетативно-стебловими живцями, що й призвело її до виродження (Наука.., 4, 1961, 39).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- виродження — ви́родження іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- виродження — -я, с. Стан за знач. вироджуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- виродження — ВИ́РОДЖЕННЯ, я, с. Стан за знач. ви́родитися. Причина виродження давніх дворянських родів полягає у генетично споріднених шлюбах (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
- виродження — див. дегенерація Універсальний словник-енциклопедія
- виродження — ВИ́РОДЖЕННЯ (зниження життєвості в кожного наступного покоління організмів порівняно з попереднім), ДЕГЕНЕРА́ЦІЯ. Висока температура ґрунту є причиною виродження ґрунту (з науково-популярної літератури); Вона б не була поганою... Словник синонімів української мови