виродження

Значення в інших словниках

1. виродження — ви́родження іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
2. виродження — -я, с. Стан за знач. вироджуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. виродження — ВИ́РОДЖЕННЯ, я, с. Стан за знач. ви́родитися. Причина виродження давніх дворянських родів полягає у генетично споріднених шлюбах (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
4. виродження — ВИ́РОДЖЕННЯ (зниження життєвості в кожного наступного покоління організмів порівняно з попереднім), ДЕГЕНЕРА́ЦІЯ. Висока температура ґрунту є причиною виродження ґрунту (з науково-популярної літератури); Вона б не була поганою... Словник синонімів української мови
5. виродження — ВИ́РОДЖЕННЯ, я, с. Стан за знач. виро́джуватися. Ідейне виродження мистецтва імперіалістичної буржуазії, деструкція його форми є безпосереднім наслідком і виразом прогресуючого загнивання культури капіталізму (Ком. Укр. Словник української мови в 11 томах