1. Орфографічний словник української мови

витися

ви́тися

дієслово недоконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. витися — (про рослини) обмотуватися, повиватися, плестися, розм. повзти. Словник синонімів Полюги
  2. витися — (круг чого) обвиватися; (- волос) кучерявитися; (від болю) корчитися; (- шлях) звиватися, зміїтися, в'юнити|ся|, гадючитися; (- дим) клуботатися, клубочитися; (коло кого) увиватися, упадати, п. скакати. Словник синонімів Караванського
  3. витися — [витиес'а] вйус'а, вйес':а, вйец':а, вйеимос'а, вйеитес'а, вйуц':а Орфоепічний словник української мови
  4. витися — в'юся, в'єшся, недок. 1》 Обвиватися, плестися навколо чого-небудь, по чомусь (про рослини). || Закручуватися кучерями чи бути кучерявим (про волосся). 2》 Робити звивисті рухи. || Вигинатися, корчитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. витися — ВИ́ТИСЯ, в'ю́ся, в'є́шся, недок. 1. Обвиватися, плестися навколо чого-небудь, по чомусь (про рослини). Отут, бувало, із-за тину Вилась квасоля по тичині (Т. Шевченко); Густо-зелений плющ вився по кам'яній стіні (В. Словник української мови у 20 томах
  6. витися — див. залицятися; звиватися; лестити Словник синонімів Вусика
  7. витися — ви́тися (звива́тися, крути́тися і т. ін.) в’юно́м (ли́сом) біля кого, навколо кого. Підлещуючись, догоджати кому-небудь, упадати біля когось. Як відходили (панотчики), то червоний стукав тяжкою ходою, неначе ведмідь, блідий же вився лисом коло нього (Л. Фразеологічний словник української мови
  8. витися — ВИ́ТИСЯ (про рослини — обмотуватися, обкручуватися навколо чого-небудь, по чомусь), ПЛЕСТИ́СЯ, ПОВИВА́ТИСЯ, ОБВИВА́ТИСЯ, ОБПЛІТА́ТИСЯ, ПОВЗТИ́ рідше; ОБВИВА́ТИ що, ПОВИВА́ТИ що (собою). — Док. Словник синонімів української мови
  9. витися — Ви́тися, в’ю́ся, в’є́шся, в’є́ться Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. витися — ВИ́ТИСЯ, в’ю́ся, в’є́шся, недок. 1. Обвиватися, плестися навколо чого-небудь, по чомусь (про рослини). Отут, бувало, із-за тину Вилась квасоля по тичині (Шевч. Словник української мови в 11 томах
  11. витися — Ви́тися, -в'юся, -в'єшся гл. 1) Виться, обвиваться, увиваться. Як хмелині вгору виться? тичини немає. Мет. 79. Коло носа в'ється, а в руки не дається. Ном. № 1933. Коло серця козацького як гадина в'ється. Шевч. 31. Коло тебе будуть роями витись панни. Словник української мови Грінченка