1. Орфографічний словник української мови

вклинювання

вкли́нювання

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вклинювання — (уклинювання), -я, с. Дія за знач. вклинювати й вклинюватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вклинювання — ВКЛИ́НЮВАННЯ (УКЛИ́НЮВАННЯ), я, с. Дія за знач. вкли́нювати і вкли́нюватися. Особливо велике вклинювання поліського рельєфу в область лесового плато спостерігаємо біля м. Бердичева (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. вклинювання — ВКЛИ́НЮВАННЯ (УКЛИ́НЮВАННЯ), я, с. Дія за знач. вкли́нювати й вкли́нюватися. Особливо велике вклинювання поліського рельєфу в область лесового плато спостерігаємо біля м. Бердичева (Геол. Укр., 1959, 373). Словник української мови в 11 томах