вклинювання
ВКЛИ́НЮВАННЯ (УКЛИ́НЮВАННЯ), я, с. Дія за знач. вкли́нювати й вкли́нюватися.
Особливо велике вклинювання поліського рельєфу в область лесового плато спостерігаємо біля м. Бердичева (Геол. Укр., 1959, 373).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вклинювання — вкли́нювання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- вклинювання — (уклинювання), -я, с. Дія за знач. вклинювати й вклинюватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вклинювання — ВКЛИ́НЮВАННЯ (УКЛИ́НЮВАННЯ), я, с. Дія за знач. вкли́нювати і вкли́нюватися. Особливо велике вклинювання поліського рельєфу в область лесового плато спостерігаємо біля м. Бердичева (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах