1. Великий тлумачний словник сучасної мови

вклинювання

вкли́нювання

(уклинювання), -я, с.

Дія за знач. вклинювати й вклинюватися.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вклинювання — вкли́нювання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. вклинювання — ВКЛИ́НЮВАННЯ (УКЛИ́НЮВАННЯ), я, с. Дія за знач. вкли́нювати і вкли́нюватися. Особливо велике вклинювання поліського рельєфу в область лесового плато спостерігаємо біля м. Бердичева (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. вклинювання — ВКЛИ́НЮВАННЯ (УКЛИ́НЮВАННЯ), я, с. Дія за знач. вкли́нювати й вкли́нюватися. Особливо велике вклинювання поліського рельєфу в область лесового плато спостерігаємо біля м. Бердичева (Геол. Укр., 1959, 373). Словник української мови в 11 томах