1. Словник української мови у 20 томах

вклинювання

ВКЛИ́НЮВАННЯ (УКЛИ́НЮВАННЯ), я, с.

Дія за знач. вкли́нювати і вкли́нюватися.

Особливо велике вклинювання поліського рельєфу в область лесового плато спостерігаємо біля м. Бердичева (з наук. літ.);

Землеустрій здійснюється обов'язково у разі ліквідації територіальних недоліків землеволодінь і землекористувань (черезсмужжя, далекоземелля, вклинювання тощо) (з мови документів).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вклинювання — вкли́нювання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. вклинювання — (уклинювання), -я, с. Дія за знач. вклинювати й вклинюватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вклинювання — ВКЛИ́НЮВАННЯ (УКЛИ́НЮВАННЯ), я, с. Дія за знач. вкли́нювати й вкли́нюватися. Особливо велике вклинювання поліського рельєфу в область лесового плато спостерігаємо біля м. Бердичева (Геол. Укр., 1959, 373). Словник української мови в 11 томах