1. Орфографічний словник української мови

вковувати

вко́вувати

дієслово недоконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вковувати — (уковувати), -ую, -уєш, недок., вкувати (укувати) і вкути (укути), вкую, вкуєш, док., перех. 1》 Куючи щось, закріплювати, вставляти в середину чого-небудь. || Закувати (в кайдани). 2》 тільки док., розм. Куючи, зробити що-небудь; викувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вковувати — ВКО́ВУВАТИ (УКО́ВУВАТИ), ую, уєш, недок., ВКУВА́ТИ (УКУВА́ТИ), ВКУ́ТИ (УКУ́ТИ), вкую́, вкує́ш, док., що, в що. 1. Куючи щось, закріплювати, вставляти в середину чого-небудь. У пам'ятну металеву дошку вкували емблему з гербом міста (з газ. Словник української мови у 20 томах
  3. вковувати — ВКО́ВУВАТИ (УКО́ВУВАТИ), ую, уєш, недок., ВКУВА́ТИ (УКУВА́ТИ) і ВКУ́ТИ (УКУ́ТИ), вкую́, вкує́ш, док., перех. 1. Куючи щось, закріплювати, вставляти в середину чого-небудь; // Закувати (в кайдани). *Образно. Словник української мови в 11 томах