вковувати
вко́вувати
(уковувати), -ую, -уєш, недок., вкувати (укувати) і вкути (укути), вкую, вкуєш, док., перех.
1》 Куючи щось, закріплювати, вставляти в середину чого-небудь.
|| Закувати (в кайдани).
2》 тільки док., розм. Куючи, зробити що-небудь; викувати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вковувати — вко́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- вковувати — ВКО́ВУВАТИ (УКО́ВУВАТИ), ую, уєш, недок., ВКУВА́ТИ (УКУВА́ТИ), ВКУ́ТИ (УКУ́ТИ), вкую́, вкує́ш, док., що, в що. 1. Куючи щось, закріплювати, вставляти в середину чого-небудь. У пам'ятну металеву дошку вкували емблему з гербом міста (з газ. Словник української мови у 20 томах
- вковувати — ВКО́ВУВАТИ (УКО́ВУВАТИ), ую, уєш, недок., ВКУВА́ТИ (УКУВА́ТИ) і ВКУ́ТИ (УКУ́ТИ), вкую́, вкує́ш, док., перех. 1. Куючи щось, закріплювати, вставляти в середину чого-небудь; // Закувати (в кайдани). *Образно. Словник української мови в 11 томах