вогневиця

вогневи́ця

іменник жіночого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вогневиця — -і, ж. 1》 заст. Гарячка. 2》 діал. Блискавка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вогневиця — ВОГНЕВИ́ЦЯ, і, ж. 1. заст. Гарячка. Здавалось, буцім панна пашить тим нездоровим палом, котрий буває при гарячці, яку звуть вогневицею (О. Словник української мови у 20 томах
  3. вогневиця — див. блискавка Словник синонімів Вусика
  4. вогневиця — ГАРЯ́ЧКА (хвороба, що супроводжується високою температурою тіла), ВОГНЕВИ́ЦЯ заст. Чайченка тоді гарячка палила: без пам'яті сливе був він (Марко Вовчок); Здавалося, буцім панна пашить тим нездоровим палом, котрий буває при гарячці... Словник синонімів української мови
  5. вогневиця — ВОГНЕВИ́ЦЯ, і, ж. 1. заст. Гарячка. Щось палало, висвистувало і клекотало у нього в грудях і стукало в голову вогневицею (Тулуб, Людолови, II, 1957, 162); Здавалось, буцім панна пашить тим нездоровим палом, котрий буває при гарячці... Словник української мови в 11 томах
  6. вогневиця — Вогневиця, -ці ж. = огневиця. Словник української мови Грінченка