вогневиця
вогневи́ця
-і, ж.
1》 заст. Гарячка.
2》 діал. Блискавка.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вогневиця — вогневи́ця іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- вогневиця — ВОГНЕВИ́ЦЯ, і, ж. 1. заст. Гарячка. Здавалось, буцім панна пашить тим нездоровим палом, котрий буває при гарячці, яку звуть вогневицею (О. Словник української мови у 20 томах
- вогневиця — див. блискавка Словник синонімів Вусика
- вогневиця — ГАРЯ́ЧКА (хвороба, що супроводжується високою температурою тіла), ВОГНЕВИ́ЦЯ заст. Чайченка тоді гарячка палила: без пам'яті сливе був він (Марко Вовчок); Здавалося, буцім панна пашить тим нездоровим палом, котрий буває при гарячці... Словник синонімів української мови
- вогневиця — ВОГНЕВИ́ЦЯ, і, ж. 1. заст. Гарячка. Щось палало, висвистувало і клекотало у нього в грудях і стукало в голову вогневицею (Тулуб, Людолови, II, 1957, 162); Здавалось, буцім панна пашить тим нездоровим палом, котрий буває при гарячці... Словник української мови в 11 томах
- вогневиця — Вогневиця, -ці ж. = огневиця. Словник української мови Грінченка