вправа

Значення в інших словниках

1. вправа — -и, ж. 1》 Розвиток певних якостей, навичок постійною, систематичною роботою. || Спроба опанувати якусь справу, набути певного вміння. 2》 Спеціальне завдання, що виконується для набуття певних навичок або закріплення наявних знань. Великий тлумачний словник сучасної мови
2. вправа — 1. Музичний твір, призначений для навчальних занять з техніки співу або гри на музичному інструменті (див. Вокаліз. Диктант музичний, Екзерсис, Етюд). 2. Багаторазове повторення В. (1) в процесі навчання. Словник-довідник музичних термінів
3. вправа — ВПРА́ВА, и, ж. 1. Розвиток певних якостей, навичок постійною, систематичною роботою. Вивчила недавно .. граматику [італійську] і тепер для вправи читаю книжки (Леся Українка)... Словник української мови у 20 томах
4. вправа — Впра́ва (в чому, яка), але упра́ва (уряд). Фізи́чні впра́ви. Академі́чна упра́ва Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. вправа — ВПРА́ВА, и, ж. 1. Розвиток певних якостей, навичок постійною, систематичною роботою. Вивчила недавно.. граматику [італійську] і тепер для вправи читаю книжки (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах