1. Орфографічний словник української мови

вриватися

врива́тися 1

дієслово недоконаного виду

зариватися

врива́тися 2

дієслово недоконаного виду

вдиратися

врива́тися 3

дієслово недоконаного виду

відокремлюватися; відриватися

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вриватися — <�УРИВАТИСЯ> відриватися, перериватися, розриватися; (- розмочу) припинятися, перериватися; (- терпець) вичерпуватися; (- стежку) обриватися; (круто) спадати; (з висоти) зриватися; (на хвилину) вириватися. Словник синонімів Караванського
  2. вриватися — [ўриеватиес'а] = уриватися -айус'а, -айеіс':а, -айеіц':а, -айуц':а Орфоепічний словник української мови
  3. вриватися — I (уриватися), -аюся, -аєшся, недок., вритися (уритися), вриюся, вриєшся, док. Те саме, що зариватися I. || перев. док., чим.Заглибитися. II (уриватися), -аюся, -аєшся, недок., ввірватися (увірватися), -вуся, -вешся, док. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. вриватися — ВРИВА́ТИСЯ¹ (УРИВА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, недок., ВРИ́ТИСЯ (УРИ́ТИСЯ), ври́юся, ври́єшся, док. Те саме, що зарива́тися¹. Стояв Карпо біля стовбура зігнувшись і рив руками землю .. – Вривайся поглибше .. Словник української мови у 20 томах
  5. вриватися — ВТОРГА́ТИСЯ у що (про ворогів, завойовників — силою проникати в країну, місто і т. ін.), ВДИРА́ТИСЯ (УДИРА́ТИСЯ), ВРИВА́ТИСЯ (УРИВА́ТИСЯ), ВЛО́МЛЮВАТИСЯ (УЛО́МЛЮВАТИСЯ). — Док. Словник синонімів української мови
  6. вриватися — ВРИВА́ТИСЯ¹ (УРИВА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, недок., ВРИ́ТИСЯ (УРИ́ТИСЯ), ври́юся, ври́єшся, док. Те саме, що зарива́тися¹. Стояв Карпо біля стовбура зігнувшись і рив руками землю.. — Вривайся поглибше.. — сказав на прощання Чугай (Тют. Словник української мови в 11 томах