1. Орфографічний словник української мови

відмовник

відмо́вник

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відмовник — -а, ч. Той, хто відмовляється від чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. відмовник — ВІДМО́ВНИК, а, ч., розм. 1. Той, хто відмовляється від чого-небудь на знак протесту. Большаков перевіряв особовий склад колон, скрізь виявляючи філонів та відмовників (Б. Словник української мови у 20 томах
  3. відмовник — ВІДМО́ВНИК, а, ч. Той, хто відмовляється від чого-небудь. Словник української мови в 11 томах