відмовниця

відмо́вниця

іменник жіночого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відмовниця — -і. Жін. до відмовник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. відмовниця — ВІДМО́ВНИЦЯ, і, ж., розм. Жін. до відмо́вник 1, 3, 4. Ася була відмовниця .. Її чоловік .. виїхав ще тоді, коли випускали (Є. Кононенко). Словник української мови у 20 томах
  3. відмовниця — ВІДМО́ВНИЦЯ, і, ж. Жін. до відмо́вник. Словник української мови в 11 томах