відмовниця
відмо́вниця
-і.
Жін. до відмовник.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відмовниця — відмо́вниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- відмовниця — ВІДМО́ВНИЦЯ, і, ж., розм. Жін. до відмо́вник 1, 3, 4. Ася була відмовниця .. Її чоловік .. виїхав ще тоді, коли випускали (Є. Кононенко). Словник української мови у 20 томах
- відмовниця — ВІДМО́ВНИЦЯ, і, ж. Жін. до відмо́вник. Словник української мови в 11 томах