відмовниця

відмо́вниця

-і.

Жін. до відмовник.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відмовниця — відмо́вниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. відмовниця — ВІДМО́ВНИЦЯ, і, ж., розм. Жін. до відмо́вник 1, 3, 4. Ася була відмовниця .. Її чоловік .. виїхав ще тоді, коли випускали (Є. Кононенко). Словник української мови у 20 томах
  3. відмовниця — ВІДМО́ВНИЦЯ, і, ж. Жін. до відмо́вник. Словник української мови в 11 томах