відтяжка

відтя́жка

іменник жіночого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відтяжка — -и, ж. 1》 Прикріплений до чогось стійкого мотузок (дріт, трос і т. ін.), яким утримують що-небудь. 2》 кул. Складова частина рідких страв, бульйонів, яка використовується для надання їм прозорості. 3》 тех. Те саме, що відтягування. Відтяжка шин. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. відтяжка — ВІДТЯ́ЖКА, и, ж. 1. Прикріплений до чогось стійкого мотузок (дріт, трос і т. ін.), яким утримують що-небудь. Зразу після садіння дерево укріплюють трьома відтяжками з дроту чи вірьовки (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. відтяжка — ВІДТЯ́ЖКА, и, ж. 1. Прикріплений до чогось стійкого мотузок (дріт, трос і т. ін.), яким утримують що-небудь. При згортанні табору необхідно швидко й організовано знімати і пакувати палатки.. Словник української мови в 11 томах